Академік НАН України Борис Гриньов про внесок українських науковців у дослідження CERN та виклики міжнародної наукової співпраці

0

Production-ready Portfolio and Case Study Template for Visual Designers

ea80ecd518033d191bd19e33cf81ea53c13824b05d253fd978dc0c85fc6d454d

Як харківські кристали допомогли у відкритті бозона Хіггса? Чому наукові установи навіть під обстрілами не припиняли виконувати міжнародні замовлення? І як Росія використовує доступ до світових наукових центрів для розвитку військових технологій? Про це розповів директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України академік Борис Гриньов у розмові з Олександрою Кольцовою в проєкті «Екзистенція» науково-популярного медіа «Куншт».

Однією з головних тем розмови став внесок українських науковців у дослідження Європейської організації з ядерних досліджень (CERN). Борис Гриньов нагадав, що 1992 року харківські дослідники під керівництвом Людмили Нагорної розробили сцинтиляційні кристали вольфрамату свинцю, які згодом стали важливим компонентом детекторів Великого адронного колайдера та відіграли роль у відкритті бозона Хіггса. Іншим вагомим внеском стали технології виготовлення мікрокабелів, розроблені групою науковців під керівництвом Геннадія Зинов’єва. Нині українські дослідники долучаються до розроблення матеріалів і технологій детектування нового покоління, зокрема для майбутнього колайдера FCC.

Окремо Борис Гриньов розповів про роботу харківських наукових установ під час повномасштабної війни. У 2022 році співробітники разом із родинами жили в укриттях, рятуючись від російських обстрілів, однак виробництво унікальних кристалів для міжнародних дослідницьких проєктів не припинялося. За словами вченого, вдалося зберегти обсяги експортних поставок на рівні попередніх років. Йшлося також про збереження наукових колективів і фінансування досліджень, значну частину якого установи забезпечують самостійно завдяки грантам, договірним роботам і постачанню наукоємної продукції.

Борис Гриньов звернув увагу на ризики використання результатів цивільних досліджень для створення військових технологій, зокрема через зв’язки російських наукових установ із військово-промисловим комплексом. Він розповів про спроби російських дослідників зберігати доступ до проєктів CERN через непрямі форми участі, а також про зусилля української сторони щодо обмеження співпраці з російськими науковими організаціями. На його думку, багаторічні професійні зв’язки та фінансові інтереси досі заважають частині міжнародної наукової спільноти належно оцінювати ці загрози.

У розмові торкнулися також майбутнього науки, розвитку штучного інтелекту та підготовки молодих дослідників. Борис Гриньов поділився своїм баченням ШІ як інструменту, що розширює можливості людини, але не замінює її здатності до творчого пошуку, а також розмірковував про зменшення інтересу молоді до фізики та хімії – тенденцію, характерну не лише для України, а й для світу загалом.

Повну розмову з академіком Борисом Гриньовим дивіться у проєкті «Екзистенція» медіа «Куншт».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *